Наша бабуся

                                               від Мирослава і Діми

Волосся сиве у бабусі

Проте завжди вона у русі.

І словом теплим нас зігріє,

І за дітей своїх радіє.

Бабуся вчасно нас годує,

А ще смачніш вона готує.

Може нас і посварити –

Та за мить почне жаліти!

В бабусі ручки золоті,

Хоча хлопчата ми малі

Та раді помогти бабусі

Щоб не засмучувать матусі.

Побажаємо їй долі,

Щоб всього було доволі,

Щоб життю вона раділа

І дай Боже − не хворіла!

                                                       Л.В. Дацько

                                                       19 жовтня 2010 року